MOROZOVA - Амаретто

Хтось каже – шкодить нам дим і вино,
Кава міцна, безсоння синдром.
Кажуть, що шлях у безодню відкритий,
Якщо не вмієш себе зупинити.
Та хто нам сказав, що сильніше вбиває
Не те, що горить, і не те, що спиває?
Не те, що гірчить у ранковій чаші,
А те, що ламає нас на грані фальші.
Не цигарковий дим, не міцне амаретто,
Не вітер холодний, що рве силуети.
А тільки одна, непомітна хвилина –
Людину згубити може людина.
Не цигарковий дим, не міцне амаретто,
Не вітер холодний, що рве силуети.
А тільки одна, непомітна хвилина –
Людину згубити може людина.
Вчора сміялись – сьогодні мовчання,
Завтра вже спогади як покарання.
Стерті дощами усі силуети,
Зникло тепло та усі аргументи.
А ти ще стоїш на кордоні думок,
Де світло мигтить крізь замерзлий ковток.
Ти наче тут, але тінь вже далеко,
Ти серед тих, хто сумно пʼє амаррето.
Не цигарковий дим, не міцне амаретто,
Не вітер холодний, що рве силуети.
А тільки одна, непомітна хвилина –
Людину згубити може людина.
Не цигарковий дим, не міцне амаретто,
Не вітер холодний, що рве силуети.
А тільки одна, непомітна хвилина –
Людину згубити може людина.
Скільки ще раз по спіралі летіти,
Скільки ще вірити в те, що вже вбито?
Може, вже досить, пора відпускати?
Щоб не шукати, кого рятувати.
Не цигарковий дим, не міцне амаретто,
Не вітер холодний, що рве силуети.
А тільки одна, непомітна хвилина –
Людину згубити може людина.
Не цигарковий дим..
Не міцне амаретто…
Людину згубити може людина…