Геля Зозуля – Париж (Gelya Zozulya)

Gelya Zozulya:
Давай згадаєм наш з тобою Париж,
Лиш ми удвох, ти на плечі в мене спиш.
Все, що було — просто так не опишеш,
І летить фанера над тим Парижем.

Квитки у щастя були фальшиві,
Та ми купили їх й були щасливі.
Душевний фільм нам тоді крутили,
Та до кінця ми не досиділи.

Й пішли гуляти безлюдним містом,
І не важливо, що дуже пізно.
Все як в кіно, чи навіть краще,
Та це життя, тут важче

Давай згадаєм наш з тобою Париж,
Лиш ми удвох, ти на плечі в мене спиш.
Все, що було — просто так не опишеш,
І летить фанера над тим Парижем.

Стоїть ще вежа, і навіть світить,
Якщо погасне - усі помітять.
А «нас» не стало, й ніхто не бачить,
А вежа світить, і мовчки плаче.

І фільм скінчився, пустили титри.
Й течуть ті сльози, а ти їх витри.
Яка різниця, хто помилився.
Усе скінчились, Париж лишився.