FIЇNKA - Афини

Може хто знає,
Єк рай виглідає?
Може хто знає
В кого спитати?
Нашо будемо
Дурно шукати,
Якшо є ти, я й Карпати.
Ми з тобою пройдемоси по плаю
І моя рука в твоїх руках.
Дивис, мій миленький,
Тут я маленьков
Бігала босов по царинках.
І немає на світі більше раю,
Як той, шо ти сам собі найшов.
Я його виділа, я йго знаю,
Там і жиє любов.
А там ростут афини, афини
В лісі за горбом.
І як то так трафило, трафило
Бути нам разом?
А там ростут афини, афини…
Ягидочок смак.
То є моє вічне літо
На твоїх губах.
Може в тім раю
Сонце не спит?
Може там душі
Прозорі?
В кого спитаю -
Кождий мовчит.
Добре,шо ми є
І гори.
Ми з тобою пройдемоси по краю,
Де мрії пилуютси в вітрах.
Дивис, мій миленький,
Тепер наш маленький
Бігає з нами по царинках.
І немає на світі більше раю,
Як той, шо ти сам собі найшов.
Я його виділа, я йго знаю,
Там і жиє любов.
А там ростут афини, афини
В лісі за горбом.
І як то так трафило, трафило
Бути нам разом?
А там ростут афини, афини…
Ягидочок смак.
То є моє вічне літо
На твоїх губах.
Враз життє
Єк гіркі ягідочки,
А з тобов
Солодкі,та як мед.
Най там кажут,
Хто, шо собі схоче,
Ми є вічні,
Та як сей момент,
Коли ростут афини…
Коли ростут афини, афини
В лісі за горбом.
І як то так трафило, трафило
Бути нам разом?
А там ростут афини, афини…
Ягидочок смак.
То є моє вічне літо
На твоїх губах.